Автор: Іващенко Олександр

Вчора в арт-просторі SKLO, що на Тургенівській 8/14, за підтримки київського осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив», відбулась відкрита зустріч членів ФРІ та всіх охочих з фронтменом гурту ФІОЛЕТ Сергієм Мартинюком, більш відомим в колах поціновувачів української рок-музики як «Колос», та менеджером гурту Мариною Хромих.+

І хоча захід відвідало небагато людей: все-таки вечірній вечір п’ятниці, всі поспішають додому – відпочити після тяжко робочого тижня, організатори забезпечили якомога теплішу обстановку для всіх присутніх. Одначе, попри всі труднощі, розмова пройшла максимально невимушено та цікаво.+

Варто сказати, що було досить неочікувано прийти в напівзаповнений зал, в той час, коли зазвичай ФІОЛЕТ збирає вщент заповнені концертні зали, а шанувальники гурту слідують всією Україною аби не пропустити чергові виступи гурту. Одним словом, колектив давно вже став широкопопулярним не лише на рідній Волині, а й по всій Україні.+

Перебуваючи в Луцьку, «Колос» активно займався «революційною діяльність», а саме розмальовував плакати кандидата в президенти Віктора Януковича. Врешті, коли Сергій написав на одному з плакатів промовисту фразу «Янукович - ...», його затримали правоохоронці, які всіляко тиснули на нього та погрожували проблемами в університеті. А оскільки Сергій навчався на державній формі навчання, проблеми таки могли бути. Лише на ранок його витягли побратими. Як згадує «Колос», «це було моє перше бойове хрещення». «Революція – це був чистий рок-н-рол, переворот моєї свідомості...».++

Коли Революція здавалось кінчилась і відбулись перевибори, Сергій повернувся до Луцька, одначе не покинув громадську діяльність. Він та його побратими активні відслідковували те, що відбувалось в місці. Вони домагались звільнення прокурора області, що був затятим кучмістом і «чмирив» їх, як говорить Сергій. Врешті таки їм вдалось домогтись переведення нерадивого прокурора до іншої області.+

Далі Сергій починає активно провадити громадську діяльність в межах Національного альянсу біля витоків якого стояв сам «Колос». Сергій згадує, що доводилось багато таборувати в рамках проектів патріотичного виховання молоді.+

З посмішкою згадує: «Доводилось їсти перловку, мінімально супи, ловили жаб...».+

«Національна армія цілеспрямовано руйнувалась протягом останніх десятиріч», ─ говорить Сергій. Тож, «Колос» відводить чільне місце національно-патріотичному вихованню молоді, яка, переконаний він, в змозі змінити суспільно-політичне життя на краще.+

Також згадує, що вів зі своїми побратимами активну, наскільки то було можливо культурно-просвітницьку діяльність. В той час ефір був заповнений низькопробним російським піснями, «тож, ми роздавали водіям маршруток диски з українськими піснями», згадує «Колос». «Ми робили сотні таких рейдів, ─ говорить Сергій. ─ Але це не допомагало, оскільки водії знову і знову вмикали «Радио Шансон».+

З іронією «Колос» згадує україномовні дискотеки, що їх проводили вони в селах. Врешті «замість сотні людей приходило лише десять». Та й було досить мало якісного українського продукту, під який можна було б «відриватись» на дискотеці. «В кращому випадку знали про Мед Хедс».+

У 2006 році Сергій починає займатись організацією перших концертів, локальних фестивалів та літературно-музичних вечорів. Так виникла ідея «Форпосту». Було прийнято запросити досить популярний вже на той час рівненський панк-рок гурт Брем Стокер. «Колос» згадує, що взявся руками за голову, коли дізнався про гонорар хлопцям з Брем Стокер. 200 доларів. Зрозуміло, що таких грошей в нього не було. Отож, придумав брати на вході по 8-10 гривень, щоб хоч якось покрити витрати пов’язані з організацією заходу. Боявся брати більше, бо не сподівався, що прийде достатньо людей. Але був справжній аншлаг.+

Загалом вдавалось організовувати 5-7 концертів в рік, говорить Сергій. Переважно це були не досить популярні на той час гурти: ТОЛ, Димна Суміш.+

У 2007 році замахнувся на фестиваль. Так виник «Бандерштат». Бюджет першого «Бандерштату», з посмішкою тепер вже згадує Сергій, був всього лиш 25 тисяч гривень. «Було паршиво», ─ ділиться враженнями «Колос». Зібрали всю можливу апаратуру з клубів Луцька, одначе її явно не вистачало. В той час, коли у фесту не було нормальної сцени, «в нас було наметове містечко..., з одного намету», ─ зі знайомою іронією розповів слухачам Сергій, який протягом всього існування фестивалю є незмінним його креативним директором. На перший «Бандерштат» було запрошено Тінь Сонця, Роллік'с та ще кілька колективів з рокового андеграунду.

Фестиваль доводилось кілька разів переносити. Сергій не без прикрощів згадує, що він мав обдзвонювати гурти і двічі повідомляти про перенесення фесту. "Колос" зізнався, що не вірив в успіх фестивалю з такою назвою, а тим паче за відсутності систематичного фінансування спонсорами, що має місце у випадку багатьох популярних сьогодні фестивалів. Перший фестиваль був «виносом мозку», оскільки територія фесту не була обгороджена як зараз: на територію вільно проносився алкоголь, що призводило до конфліктів та бійок.
+

В той час «Колос» знайомиться з групою «В.О.Д.А.». «Ці хлопці запрягли мене бути їх менеджером», ─ сказав Сергій. В майбутньому співпраця з гуртом «В.О.Д.А.» відіграла неабияку роль у появі ФІОЛЕТУ.+

За роботою над «Бандерштатом» у Сергія виникла врешті ідея створити власний музичний проект. Зі своєю ідеєю «Колос» пішов до басиста гурту «В.О.Д.А.» Андрія Олексюка («Володимировича»). Так сталось, що в Сергія було багато цікавих текстів та бажання творити музику. «Володимирович» його підтримав, хоча, як згадує «Колос», він не мав музичної освіти, і виступам передумав довгий період постановки голосу та експериментів зі звучанням. Згодом до гурту долучився клавішник Петро Свіст. На місце ударника прийшов Валік Миронюк. Досить показово, що в гурті зібрались досить різнобічні люди, з абсолютно різними вподобаннями. Сергій зізнався, що не уявляє, як всі ці люди могли зібратись в межах колективу. Сам «Колос» фанат важкого року, Валік Миронюк же відданий поціновувач хіп-хопу...+

Хлопці довго думали як донести свою творчість до слухачів. Тут виникла геніальні ідея – виступити на розігріві в якогось популярного гурту. Зійшлись на тому, щоб запросити гурт Тартак з Сашком Положинським, з якими «Колосу» доводилось зустрічатись це в часи революційних подій на Майдані 2004 року. В ті часи, за словами «Колоса» Тартак був чи не найбільш популярним вітчизняним гуртом. «А потім якось вперед вирвались Океан Ельзи та Скрипка»... «І взагалі Вакарчук і Скрипка – старі пафосні пердуни», ─ пожартував Сергій. ─ Але це звісно з любов’ю».+

Тартак погодився виступити в такому форматі. Сергій говорить, що навіть якби цей план не увінчався успіхом, то вони були б цілком задоволені, що виступили на розігріві такого «крутого» гурту, як Тартак. Взагалі не варто ні про що жалкувати, переконаний фронтмен ФІОЛЕТУ.+

З того часу між ФІОЛЕТОМ і ТАРТАКОМ зав’язались досить теплі стосунки, які виходять за межі винятково професійної співпраці. Так, «Колос» говорить, що вже через певний час Сашко Положинський долучився до таборування, ставши членом Національного альянсу. Після перебування в таборі разом з фронтменом Тартака Сергій говорить, що з подивом виявив для себе, що «Сашко слухає всяку попсу».+

Сергій згадав і про перші невдачі, що спіткали гурт, одначе він переконаний, що невдачі це лише випробування, оскільки, «те, що нас не вбиває – робить нас сильнішими» і шестилітня творчість гурту яскраве тому підтвердження.+

Підбиваючи підсумки, Сергій переконаний, що участь в громадській діяльності дозволила йому стати тим, ком він є сьогодні і не обмежуватись нудною рутинною роботою держслужбовця. «Колос» вірить в те, що треба займатись тим, що справді приносить тобі задоволення, інакше ти проживеш своє життя даремно.+

Отож, бажаємо і нашим читачам займатись тим, що справді подобається і робити своє життя яскравішим.+